Методична скарбниця

Зміст

Вступ……………………………………………………………..4

І. Ідея впровадження в практику роботи з учнями ІКТ……….6

ІІ. Використання комп’ютера  на уроках різних

    видів і  типів…………………………………………………...8

ІІІ. Мультимедійний супровід на уроках української мови

     та літератури…………………………………………………10

ІV. Урок української  літератури з мультимедійним .

       супроводом (конспект уроку) ……………………………..15

V. Електронні ресурси навчального призначення ……………22.

Висновок…………………………………………………………23

Використана література…………………………………………24 

Додатки (цифровий формат)………………………………

    Вступ

     «…у сучасному суспільстві інформаційні технології перестали бути окремою обмеженою сферою економіки і бізнесу. Вони виступають об’єднувальною основою для побудови світового інформаційного співтовариства, активно впливають на визначення вектора світового прогресу»

                         В.Лановенко, генеральний директор компанії

                                                                «Майкрософт Україна»

ХХІ століття - бурхливий розвиток засобів інформатизації, а отже, поява нових технологій обробки, передачі, одержання і збереження інформації відкриває нові можливості для застосування комп’ютерів у навчальному процесі. Сучасному вчителеві української мови та літератури вже недостатньо просто мати глибокі предметні знання, володіти практичними уміннями та навичками. Йому необхідно творчо використовувати набуті знання в нестандартній змінній ситуації, виявляти конструктивність в організації і плануванні педагогічного процесу.

Що ж нового вносить у навчальний процес комп’ютер?

Досвід переконує, що комп’ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, його застосування дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Комп’ютер забезпечує активізацію діяльності вчителя та учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню знань, посилює міжпредметні зв’язки. Все це дає можливість покращити якість навчання.

     Звичайно, брак технічних засобів, відсутність технічного оснащення кабінетів української мови та літератури, велика насиченість класів  — одна з основних проблем сучасної школи. Та їх все ж можна вирішувати шляхом використання інформаційних засобів, розташованих у кабінетах інформатики, диференційного та індивідуального підходу до навчання.

         Навчити дитину використовувати  комп’ютер та Інтернет не тільки для розваг, а для пізнання навколишньої дійсності, формувати та розвивати  уміння знаходити потрібну інформацію, застосовувати її – це потреба нашого часу, суспільства, в якому ми живемо.
     Отже, необхідно забезпечити формування знань, умінь, навичок новими засобами навчання. Одним із таких є навчання з використанням інформаційних технологій (ІТ). Школярам необхідно дати можливість вивчати світ не лише за допомогою підручників, а і за допомогою використання ІТ, адже діти звикли сприймати оточуюче середовище весело, безпосередньо. Вплив на зорові і слухові аналізатори сприяють кращому запам’ятовуванню матеріалу.

У цьому методичному пораднику подано рекомендаційний матеріал щодо використання інформаційних технологій безпосередньо на уроках української мови та літератури для того, щоб полегшити усвідомлене, неформальне отримання сталих знань учнями, зробити цей процес творчим, цікавим, яскравим – естетизувати його, щоб на основі сформованого інтересу закласти  підвалини потреби в самоосвіті, самовдосконаленні в подальшому житті.

Найбільше значення має не те, що учень використовує новітні технології, а те, як це використання сприяє підвищенню рівня його освіченості.                                                              

                                                                                             С.Ерманн

У сучасному інформаційному просторі впровадження в практику роботи з учнями ІКТ є актуальним, оскільки питання обумовлюється змістом сучасної реформи, самі освітні технології стають типовим явищем освітянської практики, а готовність до їх застосування – вимога до усіх педагогів. 

Використання вчителем ІКТ  на уроці української мови і літератури дають змогу зацікавити учнів  самостійним пошуком різних джерел інформації, розвивати їх творчі здібності, критичне мислення,   уміння аргументовано, розлого й образно висловлювати свої думки, судження, оцінки.

 Ця ідея допомагає підняти  на   новий рівень засвоєння навчального матеріалу. 

Головне завдання використання інформаційних технологій  у процесі вивчення української мови й літератури — підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета  й ефективність його опанування школярами. Адже особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає.

Які ж можливості відкриваються перед вчителем та учнем, якщо на уроці застосовуються новітні інформаційні технології? 

 Мультимедійний супровід на уроках 

української мови та літератури

Педагогічна діяльність учителя, який використовує на своїх уроках мультимедійний супровід, спрямовується в основному на навчання, зорієнтоване на колективну та індивідуальну роботу з метою формування передовсім комунікативних компетенцій. Цьому сприяє застосування на уроках української мови та літератури сучасних інформаційних технологій, невід'ємною ознакою яких є також індивідуалізація навчання за допомогою сучасних комп'ютерів та проектора для передачі зображення з дисплея монітора на великий екран. Подання на екрані комп'ютера чи спроектованого на екран теоретичного матеріалу, різні види вправ, варіанти правильної і неправильної відповіді, шкала самоконтролю — все це школярі сприймають не лише як серйозну роботу на шляху до опанування знаннями, а і як урок-гру. Безперечно, елемент гри на таких уроках є обов'язковим.

Учитель має  ставити перед собою  завдання – зробити все можливе для становлення впевненої у собі сучасної людини, здатної вести конструктивний діалог з іншими людьми, природою, культурою та цивілізацією в цілому.

Найпоширенішим видом мультимедійного супроводу на уроках української мови та літератури є  презентація, створена засобами Microsoft PowerPoint. 

Електронні презентації дають можливість учителю при мінімальній підготовці і незначних витратах часу підготувати наочність до уроку. Уроки, складені за допомогою PowerPoint, видовищні й ефективні в роботі над інформацією.

За способом подання слайдів можна розрізняти презентації:   

·  для супроводу лекції; 

· слайд-шоу – без супроводу викладача або із записаним голосом останнього; 

· комбінована – з усним супроводом, із записаним голосом, частиною якої може бути слайд-шоу.

Переваги мультимедійних презентацій: 

· дають змогу вчителю зацікавити  учнів предметом – заняття стають більш емоційними; 

· можуть створюватися не тільки для показу на великому екрані, але й  для індивідуального перегляду на комп’ютері; 

· можуть використовуватися як для занять з безпосередньою участю вчителя, так і без його участі; 

· маневреність при доборі потрібної послідовності відображення навчальної інформації; 

· мультимедійні презентації легко тиражуються та розповсюджуються.

Використання мультимедійних технологій підвищує ефективність засвоєння матеріалу, інтенсифікує процес навчання, стимулює інтерес учнів як до знань, так і до процесу їх отримання, дає можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал; викликати в учнів нові образи;  поглиблює здобуті знання.

Презентація допомагає організувати пояснення нового матеріалу, доповнюючи розповідь, евристичну бесіду, діалог, вирішення проблемної ситуації.

Існують такі типи презентацій : 

· діагностична (визначити рівень знань, умінь, емоційний стан, тих видів мислення, для діагностики рівня яких не потрібні різнорівневі тести, що вимагають часу і напруги);

·  інформаційна (навчити учнів відбирати інформацію, систематизувати, визначити ключові слова); 

· практична (показати учням, де отримані знання можна застосувати на практиці в повсякденному житті); 

· рефлексивна (зручна і дієва змістовна рефлексія може проводитись за допомогою ступеневої схеми –«я знаю» - «я вмію» - «я хочу дізнатись»). 

· аналітична (вчить учнів розглядати будь-яке явище чи об’єкт з різних точок зору). 

Під час створення презентації дуже важливо дотримуватися певних правил щодо її змісту й оформлення.



                                       Етапи  планування

. Виділіть основні ідеї: слайд повинен ілюструвати одну думку; інформація на слайді повинна містити лише основні положення виступу.2. Підберіть додатковий матеріал, що підтверджує основні ідеї презентації: графічні, аудіо- та відеоматеріали; наведіть приклади, порівняння, довідкову інформацію.3. Продумайте послідовність подання матеріалу. Матеріал презентації можна розташувати, наприклад, у хронологічній або тематичній послідовності. 



                                        Розробка презентації

1. Не заповнюйте слайд занадто великим обсягом інформації.

2. Використовуйте короткі речення. 

3. Орієнтовна кількість рядків тексту на слайді — до десяти, кількість слів у рядку — до восьми.

4. Для виділення найважливішої інформації використовуйте рамки, границі, заливку, різні розміри та кольори шрифтів тощо.

5. Фон слайда й анімаційні ефекти не повинні відволікати увагу від змісту.

6. Текст слайда повинен добре читатися, тобто бути контрастним відносно фону. Наприклад, темний текст на світлому фоні, або білий — на темному.

7. Підпис до ілюстрації бажано розмішувати під малюнком.


      За допомогою комп’ютерних технологій можна використовувати на уроці наочність вищого рівня – відеоматеріали, анімаційні фрагменти, інтерактивні моделі тощо, які дають змогу продемонструвати на уроці ті явища, які в реальному світі побачити неможливо. Інформаційні технології допомагають індивідуалізувати та диференціювати навчання. Цього досягають не тільки завдяки різнорівневим завданням, а й за допомогою самоосвіти учня.

     Науково-педагогічна література подає безліч різноманітних мультимедійних жанрів:

•Медіа-урок

• Самодиктант

• Аудіодиктант 

• Тестові завдання

• Медіапроект

• Медіатвори

• Творчі презентації

• Віртуальні екскурсії

• Медіаекспресії

• Буктрейлери (Додаток 1)

• Літературний портрет

• Динамічні таблиці




Динамічні таблиці

     Допомагають учням зрозуміти процес «народження» і функціонування правила: потрібні елементи з’являються і зникають, рухаються, збільшуються, переміщаються; іноді для створення бажаного ефекту застосовується звукове оформлення, анімаційні вставки тощо. Матеріал підібраний з орієнтацією на асоціативне, образне мислення учнів, що дає змогу швидко запам’ятати та якісно застосувати набуті знання (Додаток 2).




Літературний портрет

Мультимедійний проект, що містить документи, фотографії, таблиці, ілюстративний матеріал, аудіо- та відео фрагменти, скомпоновані у послідовному порядку, що дає змогу найбільш повно й яскраво розповісти учням про життєвий і творчий шлях письменника чи поета.




Віртуальні екскурсії

Відеорозповідь про музеї та історичні місця України; до кожного відеосюжету розроблені відповідні завдання, які учні виконують під час уроку. Таким чином, віртуальна екскурсія знайомить учнів з Україною, її історією, природою, видатними людьми, розширює кругозір учнів, сприяє їх розвитку навіть в умовах, коли справжня екскурсія з певних причин неможлива.




Медіа-проект

Кожен школяр-учасник проекту вибирає для себе індивідуальні 



засоби й оптимальний темп діяльності, виявляє самостійність, творчість, наполегливість у досягненні мети. Навчальна робота організовується в індивідуальній та груповій формах і складається з трьох етапів:

·  відбір та вивчення інформаційно-професійної проблеми, засвоєння комп’ютерної мультимедіа-технології;

· створення та колективне обговорення пробних комп’ютерних мультимедіапрезентацій, створених на запропонованому вчителем інформаційному матеріалі;

· підготовка й представлення розгорнутої мультмедіапрезентації з проблеми із залученням додаткової знайденої учнями інформації й викладеної з урахуванням власної точки зору (Додаток 3).




Тестові завдання

Надзвичайно вдало можна формувати на інтерактивній дошці. Як відомо, є спеціальні програми, проте це можна робити й без них, розташувавши кожне запитання та варіанти відповідей на нього на окремому слайді. Такі тестові завдання зручно використовувати під час тематичного оцінювання, аудіювання, звичайного уроку тощо.




Самодиктант




Давно відома форма перевірки знань, проте у мультимедійному форматі вона працює набагато ефективніше. На дошці – текст із пропущеними буквами та розділовими знаками (бажано, щоб у кожного учня був такий самий друкований текс ). У процесі роботи учні пояснюють вживання букв і розділових знаків, роблячи на дошці відповідні записи. Отже, економиться час та необхідність записувати текст у зошити.

Увага!

     Пропускаються букви і розділові знаки тільки на вивчені правила. Учень виконує лише той обсяг, який мож (диференційова -ний підхід). Бажано вмістити відповідну ілюстрацію до тексту.

Медіа-урок

Сукупність різноманітних мультимедійних прийомів, що працюють впродовж 45 хвилин уроку, що сприяють повному розкриттю й усвідомленню учнями теми уроку. Такий урок – яскравий, динамічний, результативний.

Урок української  літератури з мультимедійним супроводом

Тема уроку: Т.Г. Шевченко. Повторення життєпису поета. Вірш

                       «Мені тринадцятий минало». Зміна емоційного стану

                        незахищеної дитячої душі у великому і складному сві

                        ті.

Мета уроку: поглибити знання учнів про життя і творчість Т. Шев

                       ченка, проаналізувати його автобіографічний  твір, в

                       якому прослідковується мотив всеперемагаючого

                       життєлюбства, доброти, любові; ознайомити школярів з

                       контрастом як художнім  прийомом; розвивати культу

                       ру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу,  спостережли

                       вість, допитливість, вміння виразно читати поетичні

                       твори; формувати світогляд школярів; виховувати по

                       чуття пошани, поваги до творчості  Т. Шевченка, рідно

                       го краю, народу, прищеплювати риси доброти, співчут

                       тя,  інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, міні-бібліотечка його творів, інтернет-ресурси: відеофільм «Обличчя української історії. Тарас Шевченко», відеосюжет  «Тарас Шевченко пророкував події в Україні», аудіозапис твору «Мені тринадцятий минало», дидактичний матеріал (тестові завдання, картинки), презентація (додаток 4)

                                                   ХІД УРОКУ

І. Організація класу

ІІ. Повідомлення теми, мети, цілей уроку. Мотивація учнями навчальної діяльності

(слайд1)

ІІІ. Актуалізація опорних знань:

1. Перегляд відеофільму «Обличчя української історії. Тарас Шевченко»

https://www.youtube.com/watch?v=uJd2ajOPoH8

2. Евристична бесіда

• Що вам відомо про дитинство і юність письменника?
• Які творчі здібності мав Тарас Григорович?
• Назвіть художні твори письменника, які вам вже відомі. Чи можете щось прочитати

   напам’ять?
• Як наш народ вшановує пам’ять великого українського митця сьогодні?

• Як ім’я Шевченка увічнене в нашій місцевості?
• Чому Т. Шевченка називають Кобзарем?

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

Прожив 47 років, а з них 24 – у неволі, в кріпацтві, не маючи засобів до освіти, розвитку таланту, потім десять років заслання із забороною писати і малювати. Між тим йому вдалося стати великим письменником та художником, академіком-гравером, знаним у Європі.

Практично все своє свідоме життя Шевченко прожив за межами України (15-річного сироту пан забрав із собою до Вільно, а потім до Петербурга), але Тарас не забув мови, не втратив гарячої любові до рідного краю, рідного народу, став на його захист. Шевченка радо запрошували в гості, на проживання великі пани, його любила княжна, а він залишився бідним, але вільним самітником.

І таких «див» та контрастів можна знайти в біографії Т.Шевченка безліч. Його «Кобзар» заявив світові, що є такий народ українці, що вони хоч і поневолені, але горді, волелюбні, мають оригінальну творчість, свої звичаї, традиції й багатовікову історію.

2. Захист учнями проектів «Цікаві факти із життя Шевченка» та «Цікаві факти про Шевченка»

3. Учитель. Чому Шевченка називають українським пророком?. Чому, читаючи і сьогодні його рядки, ми відчуваємо їх актуальність? Над цим проблемним питанням я і пропоную вам подумати і протягом сьогоднішнього уроку, і протягом наступних, на яких будемо знайомитися з іншими творами Тараса Шевченка.

2. Теорія літератури

Контраст —художній прийом, побудований на різко окресленій протилежності в чомусь: рисах характеру, властивостях предметів чи явищ. Ця фігура побудована на використанні антонімічних пар.(слайд 2)

Записати визначення в літературознавчі словники
У Т. Шевченка контраст — не просто художній прийом, а мистецький підхід, метод пізнання дійсності, в якій було аж надто багато протиріч. Прийом протиставлення багатих і бідних, невільників і вільних людей, чесних і безчесних, підлих та справедливих, щасливих та нещасних можна сказати універсальний у «Кобзарі». Контраст часто перебуває в центрі гострої сатири.

3. Опрацювання поезії Т. Шевченка «Мені тринадцятий минало» (1847) (Слайд 3)

3.1. Виразне читання поезії (аудіозапис, під час якого учням пропонується закрити очі і уявити собі картини поезії)

https://www.youtube.com/watch?v=yEhEKX7Sh1w (слайд 4)

• Які враження викликала у вас ця поезія під час її читання, прослуховування?
3.2. Пояснення незнайомих та малознайомих слів.

3.3. Обмін враженнями щодо поезії

Чому ми й досі із зацікавленням читаємо те, що стосується однієї людини, чому ця історія знаходить відгук у нашому серці? (Автор на прикладі власного життя показав, як необхідна вчасна підтримка й добре слово незахищеній дитячій душі у великому і складному світі).

3.4. Тема: зображення душевного стану і думок підлітка-сироти, який випасає худобу.

Ідея: співчутливе ставлення до хлопчика-пастушка; засудження страшних часів кріпацтва, коли людина не мала власних прав і вимушена страждати.
Основна думка: не зазнали щасливого дитинства Тарас і такі як він, бо не мали волі, щасливої долі через гноблення народу панами. (слайд 5)

3.4. Обговорення змісту поезії у формі бесіди за питаннями (слайд 6)
• Які враження викликала у вас ця поезія під час її читання, прослуховування?
• Що вам відомо про кріпацтво?
• Які роботи вимушені були виконувати діти-підлітки у панів?
• Як склалася доля малого Тарасика?
• Хто допоміг хлопцю, коли він розплакався? Як хлопець сприйняв ласку, доброту героїні?
• Чому, на думку хлопця, йому Бог нічого не дав?
Проаналізуйте українське прислів’я  «Як горох при дорозі, хто не йде, той і скубне»
• Чому сльози хлопця у творі названі тяжкими?
• На скільки частин можна поділити даний твір? Доберіть до них заголовок.

3.5. Історія написання.

З’ясуймо, коли і за яких обставин була написана ця поезія.

Учитель. У «Кобзарі» вказано, що цей вірш написаний у 1847 році в Орській кріпості.

Третій період творчості поета (1847-1857 рр) відомий як «Невольнича муза» (слайди 7-14)

Цар, підписавши вирок, дописавши власноруч на документі: «под строжайший надзор и с запрещением писать и рисовать», фактично до Шевченка застосував метод покарання, який у юридичній практиці іменується «пасивне вбивство». Це - систематичне, цілеспрямоване доведення в’язня до повного фізичного і морального виснаження і смерті  чи самогубства. 30травня1847 року Шевченка під вартою фельд’єгеря відправлено до місця служби.

Жандарм постарався і довіз арештанта до Оренбурга за 8 днів, загонивши насмерть одного коня і подолавши 2110 верст. Ще через тиждень каторжанина відвезли до місця безпосередньої служби - в Орську  фортецю. Орське укріплення було обнесене земляними валом. Усередині розташовані казарми й зо два десятки приватних будиночків. Навкруги – безводний степ, покраяний барханами і вкритий подекуди кущиками колючок. Сильний вітер, задушлива курява, пекуче літо… Солдатчина стала для поета найстрашнішою карою. Ось за яких обставин з’явилася на світ ця поезія.

 Іван Франко про невольничий період творчості написав так (слайд 15):

«Під впливом непривітних людей і ще більше непривітної природи степів Шевченко заглиблюється в своє нутро, аналізує себе самого і виливає на папір свою власну журбу і муку. Богдан Лепкий так оцінив  особливість «невольничого періоду» « Поет, запроторений в чужі, далекі степи, відтятий від свого товариства, від літературного світу, не маючи певності, чи його поезії попадуться коли-небудь в руки ширшого читацького загалу, пише їх неначе з іншого світу…це розмова з власним своїм серцем із Богом, душевна сповідь, поезія і більше нічого».

Цілком зрозуміло, які спогади зігрівають душу поета. Там, на чужині, йому згадується рідна земля, дитинство…

3.6. На які частини можна умовно поділити твір? Складіть за ними ланцюжок змін душевного стану маленького пастушка.

(Спокій, лагідність, приязнь - розчарування, образа, відчай – утіха, радість, добро).

Для змалювання зміни емоційного стану головного героя автор використовує прийом контрасту. Знайдіть вирази, де згадуються кольори і зробіть висновок («сонце почервоніло», «село почорніло», «небо голубеє і те помарніло»).

Прийом контрасту передбачає також вживання антонімів. Відшукайте антоніми у вірші (контекстуальні: рай – почорніле село, помарніле небо, чужі ягнята).

Створюється контраст і через протиставлення. Знайдіть протиставлення («поглянув я на ягнята – не мої ягнята; обернувся я на хати – нема в мене хати»).

3.7. Художні особливості твору. (Визначають учні) Для чого вони вживаються?
Риторичні оклики: «Господнє небо і село, ягня, здається, веселилось!»; «Поглянув я на ягня — не мої ягнята!»; «Обернувся я на хати — нема в мене хати!»; «Не дав мені бог нічого!»; «І хлинули сльози, тяжкі сльози!»; «...лани, гаї, сади!».
Риторичні запитання: «...чи так мені чого було?»; «...чого так весело було?».
Порівняння: «...любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «...поцілувала... наче сонце засіяло, неначе все на світі стало моє».
Метафори: «сонце гріло, не пекло»; «сонце... не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо помарніло».
Епітети: «небо голубеє»; «тяжкі сльози».

  Проблемні запитання (слайд 16):

- Чи можемо ми стверджувати, що ліричний герой поезії є, власне, автопортретом поета? (Так, вірш побудований на самоспостереженні, самоаналізі, у формі внутрішнього монологу або діалогу з уявним співбесідником)

- Як видумаєте: ліричний герой – дитина чи доросла людина?

(Йдеться про міркування дорослої людини, яка прожила надто важке життя. Тепер страждання пастушка здаються авторові не такими вже й болючими, бо радісних хвилин на засланні у нього не було зовсім)

- Чому, на ваш погляд, Т. Шевченко оптимістично закінчує дану поезію? Свої міркування обґрунтуйте.

3.8. Ідея – засудження страшних часів кріпацтва, утвердження віри в добро, дружню підтримку

V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Проведення тестового опитування   (слайди 17-19)
1. Яку роботу виконував малий Т. Шевченко?
а) Випасав ягнят; б) доглядав паненя;
в) малював картини для продажу.
2. Кульмінацією поезії є:
а) хвилювання хлопчика через непорозуміння з паном;
б) плач, а потім радість героя;
в) осмислення героєм того, що він став багатим.
3. Через що малий Тарас заплакав, перебуваючи в бур’янах? Бо він:
а) заблукав; б) не отримав нічого від бога; в) боявся грози, дощу.
4. Який художній засіб використав Т. Шевченко у фразі: «І хлинули сльози»?
а) Метафору; б) порівняння; в) алегорію.
5. Після чого «неначе сонце засіяло...» для хлопчика-пастушка? Бо:
а) дівчина його поцілувала; б) заспівав соловейко;
в) дядько дав йому цукерку.
6. У якого пана служив поет-кріпак?
а) Польського; б) Новгородського; в) Енгельгардта.
7. Жорстока дійсність часів кріпацтва відображена в поезії у частині:
а) першій; б) другій; в) третій.
8. Чим закінчується твір Т. Шевченка?
а) Тяжким стражданням хлопця-пастушка;
б) пропозицією пана надати герою вільну;
в) радісні хлопець і дівчина погнали худобу до води.
9. Поезія «Мені тринадцятий минало» була написана Т. Шевченком у:
а) 1847 р.; б) 1874 р.; в) 1784 р.
10. Герой твору молився Богу, сидячи:
а) на великому камені; б) у бур’яні; в) біля річки.
11. Небо і село у творі названо:
а) щирим; б) господнім; в) веселим.
12. Яке з прислів’їв стосується хлопчика-пастушка?
а) «Більше смутку, як радості»;
б) «Що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду»;
в) «Іржа залізо їсть, а печаль серце».

Аналіз тестування (кількість учнів, які справились на високий. достатній, середній та низькій рівні)
VІ. Підсумок уроку

Чому Шевченка називають українським пророком? Чому, читаючи і сьогодні його рядки, ми відчуваємо їх актуальність?

https://www.youtube.com/watch?v=w_Epv9fXDZQ

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів.

VІІІ. Домашнє завдання
Уміти аналізувати поезію «Мені тринадцятий минало», прочитати твір Т. Шевченка «Тополя», скласти до нього тестові питання.

Висновок

      Предметні уроки з використанням комп’ютера сприяють підвищенню пізнавального інтересу та творчої активності учнів, дозволяють здійснювати особистісний підхід, поетапне застосування знань, умінь і навичок. При цьому краще сприймається й легше запам’ятовується навчальний матеріал, економно використовується час. Індивідуальний підхід у його поєднанні з поточним контролем дає можливість максимально об’єктивно оцінити та ефективно керувати процесом засвоєння теми. Здійснення контролю відбувається зі зворотнім зв’язком, діагностикою помилок за результатами навчання та оцінювання, формується готовність особистості до творчої діяльності: використання самоконтролю, самокорекції, сприяють формуванню впевненості учня в собі. 

   Комп’ютер - це не тільки потужний інструмент, а й повною мірою третій партнер у педагогічній взаємодії, який дає іншим його учасникам великі можливості в переробці інформації.    Використання комп’ютерних систем дає можливість вивчати мову і літературу з інтересом, творчо і ефективно. Саме завдяки комп’ютеру забезпечується простий і швидкий доступ до навчальної інформації, яка сприймається значно краще, ніж традиційні технології, що викладені на папері. Протягом уроку застосовуємо принцип паралельного вивчення нового матеріалу і закріплення раніше вивченого, який подається у зв’язку з розвитком мовлення і мислення школярів. У практику сучасної школи впевнено входить урок у електронному вигляді, невід’ємними частинами якого є демонстрація підібраного матеріалу: ілюстрацій, таблиць, схем, музичний супровід, проведення бліц-опитувань, використання тестових завдань, відео- і аудіо фрагментів. 

 Таким чином, в учнів формуються ключові компетентності, що пред'являються Державним стандартом освіти: 

- уміння узагальнювати, аналізувати, систематизувати інформацію за потрібною темою; 

-  вміння працювати в групі; 

-  вміння знаходити інформацію в різних джерелах; 

-  комунікативна компетентність; 

-  усвідомлення корисності отриманих знань та вмінь.